Питання, що обговорювалися на зустрічі, традиційно стосувалися актуальних проблем довкілля. Реформа екологічного оподаткування, регуляція шкідливих викидів, екологічне маркування та захист тварин – на обговорення цих питань та пошуку ефективних рішень було витрачено не одну годину, але в результаті, разом з еко-експертами та представниками Міністерства ми дійшли консенсусу по всім пунктам порядку денного.
Однією з найбільш актуальних проблем, що була винесена на обговорення, є проблема невиконання операторами ТЕЦ та ТЕС Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок. Як результат, маємо незворотний процес забруднення атмосферного повітря та погіршення стану довкілля. Ситуація складна, і, на жаль, єдиного простого вирішення проблеми наразі немає. Для обговорення ситуації, що склалась, заслуховування усіх зацікавлених сторін та пошуку можливих варіантів вирішення даного питання, було ухвалено розпочати проведення консультацій за участі Мінприроди, Міненерговугілля, Мінрегіону, НКРЕКП, операторів та інших зацікавлених організацій. Про хід консультацій та їх результати триматимемо вас в курсі.
Ще одним надважливим питанням, яке обговорювалось під час засідання, було реформування системи адміністрування та використання надходжень від екологічного податку.
На жаль, сьогодні лише 55% з коштів екологічного податку спрямовуються на реалізацію природоохоронних заходів, розподіляючись між державним, регіональним і місцевим бюджетами. Решта – ідуть на покриття інших видатків. У переважній більшості випадків кошти, передбачені на реалізацію природоохоронних заходів, використовуються не в повному обсязі і неефективно.
На думку експертів, що взяли участь у дискусії, екологічний податок повинен розподілятися чітко і прозоро. Був запропонований варіант розподілу надходжень від екологічного податку мають наступним чином: 20% має надходити до державного бюджету, 80% – до місцевих бюджетів. Природоохоронні заходи, що фінансуються, повинні бути пріоритезовані згідно з цілями Стратегії державної екологічної політики, як на державному, так і на місцевому рівнях. Крім того, повинна проводитись належна оцінка ефективності видатків у кількісному вигляді (еколого-економічний ефект), а також має запрацювати механізм повернення частини екологічного податку за викиди CO2 підприємствами-забруднювачами для реалізації проектів по зеленій модернізації.
Серед інших питань, що розглядались на засіданні: про скидання надлишків зворотних вод у річку Інгулець; про необхідність введення заборони використання диких тварин у цирках, будь-якій іншій комерційній діяльності публічного характеру (крім стаціонарних зоопарків), у дослідах та експериментах, не пов’язаних з медичними цілями; про створення постійно діючої експертної комісії для забезпечення громадського моніторингу і контролю за застосуванням суб’єктами господарювання безпідставних тверджень і маркувань щодо екологічних характеристик та (або) переваг продукції; про розгляд звітів наукових установ, підпорядкованих Мінприроди, тощо.
Робота Громадської ради була насиченою, але плідною. Майже по всім питанням порядку денного рішення були ухвалені. Деякі рішення є проміжними, але вкрай необхідними для подальшого розвитку діалогу і пошуку шляхів вирішення проблемних питань. І це – лише початок 2019 року, в якому заплановано розглянути 35 питань та провести (або прийняти участь у проведенні) 17-ти заходів.
